Показ дописів із міткою вишиванки купити тернопіль. Показати всі дописи

Озирнись!

Озирнись!

Така незвична назва об’єднує у собі одразу кілька культурно-мистецьких подій, що відбулися у нашому місті, і пов’язані з родиною Невінчаних …

Прізвище Невінчаних добре відоме у Білій Церкві. Їхній рід заглиблюється своїм корінням ще у далекі часи козаччини. І представники древнього роду гордо несуть у своїх серцях козацький дух, вірність традиціям та волелюбність.

9 жовтня у приміщенні Білоцерківського краєзнавчого музею відбулося масштабне свято – відкрилися одразу дві виставки, презентувалися книги та лунали вітання на адресу винуватиці свята – Галини Невінчаної. Гості заполонили музейні зали, з цікавістю оглядали експозиції, вітали ювілярку. А нагоди для цього були вагомі.

Розпочалося дійство з відкриття виставки ілюстрацій «Честь і воля» Невінчаного Віктора Івановича (1909 – 1975рр) до репринтного видання книги «Тарас Бульба».

Чимало випробувань випало на нелегку долю Віктора Невінчаного.

Ось як розповідає про нього його донька Галина Вікторівна Невінчана:

- Честь і воля, червоні і чорні кольори вишивки… Так сталося, що все життя мого батька складалося з червоних і чорних кольорів. Те, що його виховували справжнім козаком далося взнаки. Початок війни,19 41-й рік. Мій батько працює в КЕЧі але отримує завдання супроводжувати вантаж в Середню Азію. 6 липня потяг відходив від білоцерківського вокзалу, місто вже бомбили. Коли вантаж доставили до місця призначення, то там почали розпитувати про війну. Батько сказав правду, що перемогти ворога з наскоку ми не зможемо. Сьогодні ні для кого не секрет, в якому стані знаходилася тоді армія. Поговорив Віктор Невінчаний увечері, а вранці стояв перед судовою «трійкою». Строк – за вишиту сорочку і антирадянську пропаганду. Чому за вишиту сорочку? Так це ж «дрібнобуржуазний націоналізм». Таким чином він потрапив до ГУЛАГу. Вижити батьку допомогла маленька захалявна книжка «Тарас Бульба». Йому дивом вдалося пронести її з собою через усі етапи. Вже на Кольському півострові, коли почали використовувати фахові знання засуджених, він отримав доступ до паперу, пензлів, олівців, бо працював інженером. Тоді батько почав малювати свого Тараса Бульбу. Перший малюнок був створений 1949 року, а останній намальовано 1954 – батько тоді був уже вільний. Картини з оказією він передавав моєму дідові Івану, який їх зберігав».

- Малюнки ці й справді вражають, бо вони – живі… Дивишся на них і відчуваєш аромат запашної української ночі, чуєш усі звуки і бачиш реально усі події, що зображені на малюнку. Це воістину – талант від Бога - так зображати на папері те, що зберігається у твоїй пам’яті. Дивовижно, але це – напевно пам’ять поколінь…

На щастя талант передався і доньці художника – Галині Вікторівні Невінчаній. І не просто передався, а подвоївся. Бо ж вона – і художниця, і письменниця.

Друга частина урочистого вечора присвячувалася саме їй.

У музеї відкрилася виставка картин художниці Галини Невінчаної «Озирнись». Це так символічно! Озирнись! І побачиш красу навколишнього світу. Озирнись! І помітиш дива щоденного буття на цій багатогранній Землі.

«Виставка моя – ретроспективна, - розповідає майстриня. - На ній я представила 39 картин. Це - пейзажі, квіти, натюрморти, портрети, фентазі. Я малюю те, що бачу. Треба просто озирнутися навколо і побачити прекрасне».

Галина Вікторівна не лише сама помічає красу навколо, а й «відкриває «очі» іншим, через власні картини. Білоцерківські шанувальникм мистецтва добре знають творчість Галини Вікторівни. Вона вже мала 7 персональних виставок, ілюструє книги, як власні, так і інших авторів.

Тож знову зустрітися з роботами художниці, побачити нові картини було для шанувальників її таланту великою радістю.

Більше того, приводів для зустрічі було більш, ніж достатньо.

Бо ж напередодні Галина Невінчана відсвяткувала свій ювілей. Їй виповнилося 55 років. Ця мила, енергійна, молода жінка зовсім не приховує свого віку, а сама відверто про нього розповідає. Втім, якщо не зазирати у її документи, то ні за що не здогадаєшся, що цій красуні більше 35. І лише дорослі діти та щебетушка-онучка нагадують про те, що життя не стоїть на місці. Але кожен день його наповнюється радістю та надією.

Ще з однією важливою подією вітали Галину Вікторівну цього дня. 25 вересня 2012 року вона була прийнята у Національну спілку письменників України.

Справді, талановита людина – талановита у всьому. Прочитавши хоча б одну книгу Галини, хочеться читати і перечитувати її знову і знову. Вона так майстерно знаходить слова, так вміло вплітає їх у загальний віночок, що відірватися немає сил, аж допоки не прочитаєш книгу до кінця. А тоді – прагнеш продовження…

На щастя, Галина Невінчана дарує читачам все нові книги. На сьогодні вона є автором п’яти книг: «Півень у фрістайлі», «Амури і конкури», «Зерна і жорна», «Містечковий бомонд», збірка оповідань «Чужі вікна».

«У своїй творчості, які в живописі, я віддаю перевагу реалізму. Не варто вигадувати історії, їх підказує саме життя», - зізнається письменниця.

А й справді, життя – наймудріший порадник. І воно завжди підкаже правильний вихід з будь-якої ситуації. Ось тільки розпачу в житті не повинно бути місця… А треба бути відкритими, щирими, любити людей і жити для них. Так, як це робить Галина Невінчана.

Олена Ходоровська

З першим снігом на Прикарпатті туристи почали купувати шкіряні шапки і вовняні рукавиці. ФОТО

На Прикарпатті в курортному Яремче розпочалася масова закупівля зимових сувенірів.

Ліжники, в’язані шкарпетки, подушки та килимки на підлогу різного розміру з овечої шерсті, шкіряне домашнє взуття, шапки, рукавиці з гуцульським орнаментом – усе це зараз великими партіями закуповують торгівці сувенірних базарів і крамниць Яремче, Косова, Ворохти, Коломиї, Верховини. Тут зима найприбутковіша для туристичного бізнесу. Місцеві туроператори кажуть, що путівки завжди купляють заздалегідь. Важливо, що й ціни суттєво не збільшилися.
Отож, уже за кілька днів тижнів приїжджих відпочивальників на Івано-Франківщині буде більше, аніж місцевих жителів. Похід на яремчанський сувенірний ринок вже давно став одним із видів атракцій у курортному містечку, де й особливих розваг немає. Особливо він цікавий для тих, хто вперше прибув на Прикарпаття. Тут гості залишають чимало грошей, але є такі що довго ходять, вибирають, прицінюються.
«Окрім звичних дерев’яних виробів та вишиванок, неабияким попитом користуються сезонні зимові речі, — каже косівчанка Марія Шумеляк. — Узимку чимало туристів купують в”язані шерстяні безрукавки, шкіряні шапки, рукавиці, шкарпетки. Чимало з цього тут же приміряють і вже не знімають.. Приїжджі купляють охоче ліжники й овечі шкури на підлогу». Щоправда, у сезон ціни на речі, що користуються попитом, яремчанці знижують, аби швидко розкупили. У ці дні в Яремче приїжджають виробники з гірських сіл, або продавці самі їдуть по товар. Кожен уже давно має свого постачальника, якого добре знає та має свій спосіб розрахунку.
Проте, багато зимових речей, які продають на ринку, гуцульською автентикою назвати важко. Гуцули неохоче зізнаються, що чимало товару закуповують у Польщі та Угорщині, не бракує і китайського ширпотребу. «Але ж заробляти якось треба, натуральні речі дорого коштують, бо це ж це ручна робота», — ніяковіють горяни.

Мистецтвознавець Роман Пилип:Я прагнув повернути своєму народу ним же створене

Сьогодні ми вирішили поспілкуватися з мистецтвознавцем та художником Романом Пилипом. Розмова йшла про його унікальну працю, яка побачила світ нещодавно — «Художня вишивка українців Закарпаття ХІХ — першої половини ХХ ст.». У дитинстві він багато часу проводив у селі Говерла Рахівського району, де у 80-х роках ще повнокровно функціонували народні промисли – ткацтво та килимарство. Спостерігав, як проходить виготовлення ліжника: від стриження овець, заготівлі й фарбування вовни, до снування ниток та ткання різноколірними нитками. У 2003—2004 рр. долучився до оновлення фресок єпархіального художника кінця ХІХ ст. Фердинанда Видри у церкві Петра й Павла, що в с. Білки на Іршавщині. Каже, що пощастило працювати поруч із такими художниками, як Мар'ян Олексяк, Антон Ковач, Павло Ковач та Михайло Приймич. «Це був великий досвід роботи, активне включення в художню традицію краю», — згадує Роман Пилип. Нині він викладає в Закарпатському художньому інституті фахові дисципліни на кафедрі образотворчого та декоративноприкладного мистецтва.

Пане Романе, що спонукало вас до дослідження вишивки?

— Після закінчення академії я марив грандіозними монументальними проектами, високими склепіннями мурованих храмів, та одного разу на горищі у скрині своєї бабусі знайшов вишиті «уставки» сорочок, виконані дрібними мініатюрними стібочками — низинкою та хрестиком «на зернята», що вразили мене своєю довершеністю, лаконізмом, красою. Але вже тоді мені вдалось розгледіти у тих мініатюрних творах і набагато важливіші речі, що й надихнули на дослідження в подальшому. Сьогодні ця моя праця, вважаю, є наймонументальнішою в моєму творчому доробку. Вона актуальна і має соціальне значення. Сподіваюсь, що збережеться і буде цікавою для майбутніх поколінь.

Що підштовхнуло до видання цієї книги?

— Ідея видати книгу виникла під час захисту дисертації у Львові. Хотілося, аби праця була доступною не тільки для вузького кола фахівців. Я прагнув повернути своєму народу ним же створене. Дати вишивальницям зразки високого мистецтва, що вже довгий час було притрушене пилом забуття. Намагався таким чином посприяти розвитку традиційної народної вишивки Закарпаття. Ця книга буде цінною і для музейних працівників, і для науковців, і для тих, хто любить вишивати, і для художників. Бо повертає наукову цінність стихійно зібраним різноманітним приватним музейним колекціям.

далі »

Потужна енергетика українців у вишиванках зростає

Енергетика українців у вишиванках зростає

У пошуках доказів на Фотовиставці газети «День»

Юрій КИЛИМНИК, кандидат філософських наук, Київ

	ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

	«У ТРЕНДІ»

Знаки та коди українців — вишиванки, у чому переконався ще раз, відвідавши масштабну виставку кращих робіт XIV міжнародного Фотоконкурсу «День-2012». Що несе в собі ця стародавня прикраса одягу, що знову стає модною? Інформацію про успіх, щастя, любов, родину, закони життя. Вона передається від покоління до покоління, нею ми керуємося, навіть не замислюючись, які таємні сили закладені в її узорах, орнаментах, кольорах, рядках, елементах, квітах. А сили ті — могутні. Це закодовані бажання, сподівання, мрії українців. Кожна рисочка чи знак — не випадкові.

А перше сильне враження від світлин з елементами вишивання — фото «Карта України» киянина Володимира Фаліна. Ми бачимо, як гарний хлопчик у вишиванці власноруч створює вишивану мапу Української держави. Фіксація школяра за цією нелегкою справою — це більше, ніж просто зображення, знімок цей має історію, конкретні дії та мету. Можна сказати, що перед нами постає образ юного патріота-вишивальника, який тисячами стібків «пришив» себе до України, до рідної землі. Хто не погодиться? Це ж яку духовність треба мати, щоб так дбати про свою Батьківщину! Повністю поділяю думку головного редактора газети «День» шановної Лариси Олексіївни Івшиної про те, що «фото успішне тоді, коли на ньому є ще щось, крім фото». Це дуже важливо!

Так от, світлини з вишивкою свідчать про те, що вона не тільки має сакральний зміст, а й енергетично позитивно діє на людський організм. Звичайно, можна сперечатися про міру впливу вишивки на окрему людину, але сам факт такого впливу незаперечний. Чому наші люди, виїжджаючи в інші краї, брали з собою українські вишиті вироби? Бо розуміли, що без них життя неповноцінне. Ні дім, ні душа без національних візерунків не матиме захисту. Що тут казати? Я знаю, що в цьому унікальність української нації: жінка, яка вишиває, — ніби богиня, що передбачає долю. Адже, схиляючись над полотном із яскравими нитками та голкою в руках, вона думала про найпотаємніше, несла свої бажання про щастя у віки. Я приєднуюся до приємних слів, які звучать на адресу заслуженого працівника культури України і Росії, керівника хорів «Долинонька» і «Воля» в Юно-Сахалінську Людмили Засенко та її чоловіка, голови Сахалінської регіональної громадської організації українців «Київська Русь» Миколи Засенка. Ось вони дивляться на нас у гарних вишиванках зі світлин «Справжня українка» та «Справжній українець» (фото унікального журналіста-мандрівника Миколи Хрієнка). Повірте, коли їх уперше побачив, не міг очей відвести... Мені одразу ж пісня народна пригадалася, де є такі слова: «Ой Іване, мій Іванку, одягни ти вишиванку. Хай сміються вражі люди — свято в нас з тобою буде». Погодьтеся, цією піснею все сказано.

Виставка демонструє, що вишиванка в українців у пошані. Фотографічна експозиція рясніє світлинами, персонажі яких полюбляють різноманітні вишивані речі: жіночі плаття й блузки, вишиті рушники, чоловічі сорочки, дитячий одяг тощо. Для глядачів фотографії «Мій прапор» Анатолія Степанова, «Весело», «В тренді» Миколи Тимченка, «Український чемпіон» Олександра Косарєва, «Нота «до» Андрія Нестеренка, «Всерйоз чи жартома?» Павла Подуфалова — одне задоволення: жодної негативної емоції. Навіть «Биківня» Руслана Канюки з газети «День» — це робота пам’яті, світлої пам’яті. Чи не промовистий доказ того, що конкурсні фотографії говорять із нами мовою своїх образів, кольорів, сюжетів?..

далі »

Одяг ORGANIC





Одяг ORGANIC




Чи задумувались ви коли-небудь над тим, що сповідуючи екологічний стиль життя, ви можете вдягати ще й екологічний одяг?





Сорочка чоловіча вишита, екологічно чиста на льоні

Ручна робота. Майстриня - Галина Михайлюк. Тел. 0975518489

Ціна  - 520 грн.




Органічний одяг -- нова можливість одягати улюблені джинси, не завдаючи шкоди шкірі та навколишньому середовищу. Не дивуйтеся -- доведено, що звичайні джинси містять у складі тканини велику кількість токсичних пестицидів та інсектицидів.



Бавовник відомий людині як найбільш натуральне природне волокно. Проте, забруднюючі речовини, які містяться у бавовнику сьогодні, на жаль, займають перші позиції в списку найшкідливіших для людини та природи.

Натомість, органічний бавовник вирощують з використанням методів та матеріалів, які мають найменший негативний вплив на навколишнє середовище. Система органічного виробництва дбає про відновлення та підтримку родючості ґрунту, зменшує використання токсичних та стійких пестицидів та добрив, а також будує біологічно різноманітне сільське господарство. Виробників органічної продукції весь час перевіряють незалежні сертифікаційні організації на предмет використання ними лише дозволених органічною практикою методів виробництва.

Можливість оперативного контролю усіх етапів вирощування та обробки органічного бавовнику на шляху до споживача означає, що останній може бути впевнений у тому, що цей бавовник не містить ГМО, а також, безумовно, токсичних пестицидів у тканинах органічного одягу.

Наскільки важливо, оберете ви сертифіковану органічну бавовну чи ні? Певна річ, ви не вживатимете його в їжу! Чи можна вважати це, причиною, чому це не має бути вашим пріоритетом?! Проблема в тому, що конвенційне вирощування бавовнику передбачає використання значної кількості пестицидів, гербіцидів та мінеральних добрив, в результаті чого ми і отримуємо улюблені всіма джинси.



Перегляньмо пропозиції деяких елітних та менш відомих марок органічних джинсів.

Levi’s запровадила еколінію органічних бавовняних («коттонових», як ми інколи їх називаємо) джинсів у 2007 р. Органічні джинси Levi’s представлені в асортименті найпопулярніших фасонів та розмірів і мають кілька різних нашивок. Джинси, пошиті з 100% органічного бавовнику або значної його частини, мають нашивку «Levi’s Eco».

Kuyichi – голландська компанія, яка намагається зробити процес виробництва якомога екологічнішим та безпечнішим. Джинси Kuyichi шиють з конкурентного перуанського бавовнику. Фермери, які вирощують бавовник, є партнерами компанії, вони беруть участь у вирішенні проблем та отримують частину прибутку.

Джинси Sharkah Chakra дуже вишукані, виготовлені в Індії з зібраного вручну органічного бавовнику, витканого на ручному ткацькому станку. Вони мають цікаве оздоблення та вишивку на кишенях, а також зручну посадку по фігурі, і більш того -- позолочену фурнітуру. У такий спосіб компанія Sharkah Chakra намагається створити «найзеленіші» джинси у світі моди.

ROMP -- британська дизайнерська компанія, яка намагається підкорити Лос-Анджелес, прагне отримати сертифікат Soil Association та сертифікат Global Organic Textile Standard Certified Couture Fashion House. На їхньому веб-сайті можна легко відстежити, де була вирощена сировина, як оброблялася (використання натуральних фарбників та відбілювачів), а також -- де і як було пошито заповітні джинси!

Отже, органічні джинси насправді існують! А яка пара органічних джинсів сподобалася б вам?




Інна Колесник,
Федерація органічного руху України

Ви можете купити нашу вишиванку в Первомайську.

Ви можете придбати нашу вишиванку

в будь-якому куточку України.

Наш партнер - транспортна компанія

НОВА ПОШТА.

Доставка по всій України!

Тел. 0673608872, 0975518489

Ви можете купити нашу вишиванку в Первомайську.

Тел. 0673608872, 0975518489

Вишиванка дитяча "Парубок". Ціна 125 грн.

Вишиванка дитяча "Козачок". Ціна 125 грн.

Українська чоловіча вишиванка на домотканому полотні з косим візерунком. Ціна 420 грн.

Вишиті встаки для чоловічих сорочок!

Вишиті встаки для

чоловічих сорочок!

Ручна робота! Вишиті встаки для чоловічих сорочок! Дорослі розміри і дитячі.Дорослі при замовлення від 8 і більше вставок ціна до 120 грн. залежить від узору! Дитячі при замовленні від 8 і більше - до 80 грн.

Вишиті встаки виконані майстринями Прикарпаття, які вкладають всю свою душу у вишивку, даруючи їй неймовірну красу.

http://vyshyvka-ua.blogspot.com/2012/11/blog-post_8.html

Читайте також:

Вишиті плаття (сукні)

Де купити чоловічу вишиванку?

ВИШИВАНКИ ОПТОМ

Цікаві фото вишиванок

Розміри вишитих сорочок

Борщівська вишиванка

Аксесуари до вишиванок

Румунське мереживо: загальний опис

Румунське мереживо - народна творчість Румунії. У наш час це мереживо не дуже поширене, але краса і неповторність його - неминуща. Судіть самі - на фото скатертина в техніці румунського мережива. Іноді це мереживо називають також шнурковим.

З найдавніших часів прикраса житла, будинки, квартири становила і становить основну роботу жінки по будинку. Вишивка і мережива сторіччями прикрашали як житло, так і одяг. Скатертина, деталі одягу, декоративний мотив під вазу або деталька на нічник в дитячу, - все це майстрині-господині робили своїми руками. Будинки ткали полотно і фарбували нитки і вовна для роботи. Сьогодні для виконання таких робіт можна використовувати найрізноманітніші матеріали і тканини (льон, поплін, шерсть та ін), а також кольорові нитки для вишивання (муліне, бавовна та ін.)

Предмети прикрас, про які ми будемо розповідати в матеріалах цієї теми, складаються з мережив, гобелену та квіткових мотивів. Це - класика, основи румунського мережива.

далі »

Білоруська вишивка

Білоруська вишивка

Білоруський гурт «Ляпис Трубецкой», представники якого відомі своєю громадянською позицією, презентували нове відео на пісню «Не быць скотам». Слова пісні музиканти запозичили з творчості класика білоруської літератури Янки Купали, й дещо переробили їх, наблизивши до сучасних реалій Білорусі. Ближчими до народу стали й костюми фронтменів гурту – Сергія Міхалка та Павла Булатнікова, які увібралися у вишиванки зі стародавніми білоруськими орнаментами. Розглянемо, які ж символи красуються на вишиванках музикантів.

Життя серед землі - орнамент білоруської вишивки

Порівняно з українською, білоруська вишивка більш насичена геометричними символами: у нас – квіти й калина, у білорусів – ромби й квадрати (можете подивитися на українські схеми вишивки сорочок). Проте прадавня символіка скрізь схожа: узори позначають життя людини, її працю на землі, народження дітей та злагоду.

1. Символ людського життя. У білоруській вишивці його позначають восьмикутною симетричною зіркою, розділеною навхрест на чотири сектори. Саме таку символіку ми можемо побачити у відео роботі гурту «Ляпис Трубецкой»: у вишиванки з таким орнаментом вбрані учасники гурту.

Ланцюжок людського життя

далі »

Вишивка Карпат та Прикарпаття, приклади основних видів вишивання

До цього етнографічного регіону належить Північне Прикарпаття (Львівщина й частково Тернопільщина), гірські райони Карпат (Івано-Франківська, частково Львівська області) та Закарпаття.

Вишивки Львівської області становлять окрему групу. Тут вирізняються Сокальський, Городоцький і Яворівський райони. Вишивкам Сокальщини властиві легкі узори рукавів жіночих сорочок, що створюють враження тонкого мережива. Їх виконують переважно хрестиком нитками чорного кольору.

далі »

Гуцульські базари: влаштуйте собі шопінг-тур на вихідні

Фото: UKRАFOTOКосівський базар відомий не лише на всю округу, сюди приїжджають і з інших міст

Все фотографии (30)

Новини на цю тему

Путівник Україною: вся країна в одній статті

Підпишіться на ТОП-новини розділу

Підписатися

vyshyvka-ua.blogspot.com розповість, які ексклюзивні речі можна придбати в Яремче, Косові та Верховині.

З настанням зими всі прагнуть утекти на Західну Україну, в гори. Але, крім красивої зими та крутих спусків, Карпати унікальні ще й автентичними гуцульськими базарами. Саме тут ви зможете відчути особливий колорит і дух горян.

Ми підготували невеликий гід гуцульськими базарами - читайте, насолоджуйтеся та вирушайте в подорож.

Гуцульські базари - Косів

Косів - мальовниче місто в Івано-Франківській області, яке славиться красивою природою та знаменитим гуцульським базаром.

Косівський базар відомий не лише на всю округу, сюди приїжджають і з інших міст прикупити додому щось автентичне, унікальне, а, головне, якісне.

Базар у Косові працює по суботах. Майже всі речі - ручна робота місцевих майстрів. Тут ви можете прикупити кераміку, гуцульський одяг, вироби з дерева.

Основна перевага косівського базару - справді унікальні товари можна купити значно дешевше, ніж на базарах інших гірських міст. Пояснюється це просто - тут немає такого потоку туристів, як у тому ж Яремче, відповідно, ціни не завищені.

Так, у Косові можете придбати карпатські вишиванки з неперевершеними візерунками. Ціна простої вишиванки від 160 гривень. До 3000 гривень може доходити ціна довгої сорочки ручної роботи, виплетеної бісером.

Пам'ятайте, що в Карпатах не люблять довго спати і прокидаються разом із першою зорею. Тому базар працює з 7 ранку.

Щоб дізнатися більше про людей і традиції цієї місцевості, крім базару, сходіть іще й у музей народного побуту та мистецтва Гуцульщини, а також у приватний музей-садибу гуцульського мистецтва роду Корнелюків.

Читайте статтю "Вихідні в Косові: гуцульський колорит і гори Карпати"

Гуцульські базари - Кути

Кути - маленьке колоритне містечко на березі річки Черемош. З одного боку гарні гірські скелі, трохи далі - той же Косів, а по інший бік річки - Вижниця.

Щосереди та суботи в Кути з'їжджаються на гуцульський базар. Він не настільки великий, як базар у Косові, але теж популярний.

У Кутах часто можете прикупити гуцульську їжу місцевого виробництва. Тут є свіже молоко, смачна бринза, терпка гуслянка та ніжний кисляк домашнього виготовлення.

У Кутах на базарі можете придбати різноманітні дерев'яні вироби. Від тарілок і скриньок до дерев'яних булав і жіночих прикрас. Адже тут майже кожен може похвалитися вмінням різьби по дереву.

6 дерев'яних чарочок коштуватимуть сто гривень, подарункова дерев'яна пляшка - 150 гривень, жіночі браслети й намиста, зроблені з дерева - від 10 до 50 гривень, до 250 гривень - набори прикрас із бісеру.

Гуцульські базари - Яремче

Яремче - популярний український гірськолижний курорт. Тут навалом туристів з усієї України, тому на базарах вибір дуже широкий, але ціни часто завищені.

У Яремче на гуцульському базарі варто купувати народний одяг. Так, красиві кептарі (кожушки без рукавів), які не вийдуть із моди, напевно, ніколи, обійдуться у 250 гривень.

Туристи дуже люблять ліжники - ковдри з овечої вовни. Взимку під такою ковдрою ніякі морози не страшні. Вирушайте на базар купувати ліжники, маючи в гаманці не менше ніж 300 гривень.

Також у Яремче на базарі можете придбати вироби з овечої вовни. Прості вовняні шкарпетки - 30 гривень, із візерунком - 50 і більше.

Читайте матеріал "Гірськолижні курорти Україні: де відпочити взимку"

Гуцульські базари - Верховина

Верховину називають неофіційною столицею Гуцульщини. Люди з сусідніх гір спускаються сюди, щоб дізнатися останні новини, скупитися на базарі або самому щось продати.

Якщо ви захоплюєтеся традиціями та звичаями гуцулів, немає кращого музею, ніж гуцульський базар у Верховині.

Тут очі розбігаються від барвистих гобеленів, де зображуються сцени з життя гуцулів, від вишитих і дерев'яних картин з гірськими мотивами.

Тут можна купити дерев'яний посуд, адже саме з нього здоровіше їсти. Також на базарі продають багато музичних інструментів.

Цимбали і трембіти коштуватимуть до 1000 гривень, та й придбати їх можна тільки на таких автентичних ринках або ж на замовлення. А от усім відому дримбу, яка на Андріївському узвозі коштуватиме близько 100 гривень, тут можете купити за 20.