Мистецтвознавець Роман Пилип:Я прагнув повернути своєму народу ним же створене

Сьогодні ми вирішили поспілкуватися з мистецтвознавцем та художником Романом Пилипом. Розмова йшла про його унікальну працю, яка побачила світ нещодавно — «Художня вишивка українців Закарпаття ХІХ — першої половини ХХ ст.». У дитинстві він багато часу проводив у селі Говерла Рахівського району, де у 80­-х роках ще повнокровно функціонували народні промисли – ткацтво та килимарство. Спостерігав, як проходить виготовлення ліжника: від стриження овець, заготівлі й фарбування вовни, до снування ниток та ткання різноколірними нитками. У 2003—2004 рр. долучився до оновлення фресок єпархіального художника кінця ХІХ ст. Фердинанда Видри у церкві Петра й Павла, що в с. Білки на Іршавщині. Каже, що пощастило працювати поруч із такими художниками, як Мар'ян Олексяк, Антон Ковач, Павло Ковач та Михайло Приймич. «Це був великий досвід роботи, активне включення в художню традицію краю», — згадує Роман Пилип. Нині він викладає в Закарпатському художньому інституті фахові дисципліни на кафедрі образотворчого та декоративно­прикладного мистецтва.

Пане Романе, що спонукало вас до дослідження вишивки?

— Після закінчення академії я марив грандіозними монументальними проектами, високими склепіннями мурованих храмів, та одного разу на горищі у скрині своєї бабусі знайшов вишиті «уставки» сорочок, виконані дрібними мініатюрними стібочками — низинкою та хрестиком «на зернята», що вразили мене своєю довершеністю, лаконізмом, красою. Але вже тоді мені вдалось розгледіти у тих мініатюрних творах і набагато важливіші речі, що й надихнули на дослідження в подальшому. Сьогодні ця моя праця, вважаю, є наймонументальнішою в моєму творчому доробку. Вона актуальна і має соціальне значення. Сподіваюсь, що збережеться і буде цікавою для майбутніх поколінь.

Що підштовхнуло до видання цієї книги?

— Ідея видати книгу виникла під час захисту дисертації у Львові. Хотілося, аби праця була доступною не тільки для вузького кола фахівців. Я прагнув повернути своєму народу ним же створене. Дати вишивальницям зразки високого мистецтва, що вже довгий час було притрушене пилом забуття. Намагався таким чином посприяти розвитку традиційної народної вишивки Закарпаття. Ця книга буде цінною і для музейних працівників, і для науковців, і для тих, хто любить вишивати, і для художників. Бо повертає наукову цінність стихійно зібраним різноманітним приватним музейним колекціям.