Українське народне вбрання в різних
регіонах
Подоляни та їх стрій
[ред.]Жіночий стрій
Жіноче вбрання складалося з таких елементів: лляна сорочка довга до кісточок, запаска ( тканина якою обгортали стан ) або з пізніше з 18-19 ст. димка ( спідниця ), червона крайка (пояс). Спідниці подолянок були гофровані (в складку), чоботи сап'янці (жовті). Заміжні жінки покривали голову білим чепцем сплетеним за старовиною традицією , а зверху в вигляді тюрбана повязували хустку. На свята голову жінки повязували лляною тонкою білою переміткою або рантухом, який кілька разів складали і обвивали голову під підборіддям, закриваючи чоло, а обидва кінці опускали через плечі до колін. Дівчата заплітали волося в дві коси і викладали в вигляні віночка колом і запихали в нього живі або зимою штучні квіти . В деяких місцевосцях носили з тонких стрічок ( гарасівка ) мистецько зробленічубки .
Поверх сорочки носили чорну сукону запаску i зверху повязували суконою крайкою (пояс), кінці якої звисали по центру ;кінці запаски спереду піднімались і затикались за крайку, пізніше затикали тільки один кінець запаски. Запаска спереду була виткана повздовжніми смугами і пекеткана срібною або золотою ниткою. Або пізніший варіант поверх сорочки носили — димку (спідницю), поверх якої спереду привязувалась довга до кісточок ткана запаска (фартух ).
Поверху сорочки одягали лляний голубого кольору в полоски або більш заможні гранатовий кафтан до колін, з відворотами гранатового або синього кольору, який повязували вовняним поясом червоного кольору в небесні повздовжні смуги. Богатші одягали також на свята «бекешу» (кожух) з білих баранів, покритий зверху гранатовим сукном і вишитий. Носили також білі , темно - сірі або брунаті довгі сіряки без каптурів
В жіночому подільському одязі своєрідністю відзначалася сорочка вишита червоними ,темносиніми або чорними та жовтими нитками. До чорних ниток деколи добавляли срібну або золоту нитку. На початку 19 ст. подільські сорочки були вишиті ясно-червоними та небесними нитками. У подільський сорочці основним був «полик» («опліччя»), (12-20 см), який був тридільним. На Поділлі полик (верх рукава) розшивався суцільною широкою смугою поперек рукава геометричним орнаментом в вигляді мозаіки : «Рукáва як писанка, а личко як маків цвіт».Традиційна подільська вишивка низь
На шиї носили багато разків намиста з золотими або срібними монетами ( дукачі ). Менш заможні носили скляні буси ( пацьорки )
[ред.]Чоловічий стрій
Чоловіки взимку носили чорні високі каракулеві шапки, а влітку низькі соломяні капелюхи з широкими полями, оздоблені бавовняною червоною або блакитною стрічкою. Каракулева шапка зверху була з гранатового сукна або синього . А позаду шапки, де був шов, шапка була оздоблена 3 небесного кольору нашитими «вензелями», через які її називали «шапка на завісах»
Чоловічі сорочки лляні були довгі тунікоподібні з стоячим коміром. Сорочка защіпалась на мосяжний гудзик або завязувалась вузькою стрічкою , кінці якої звисали (гарасівка ). Штани носили широкі білі або сині в полоси .
Взимку чоловіки носили білі кожухи з приталеною спинкою, вишиті кольоровим шовком ( зеленим і червоним ) або кафтани. Молоді парубки носили часом сіряк сивого кольору, довгий по кісточки з каптурем, який був прикрашений нашивкою в вигляді серця. Сіряки були розшиті червоними крученими шнурками . В деяких місцевостях були коричневого кольору ( опонча ). Відкладний ворот та на грудях вони були оздоблені нашивками з голубої тканини , що нагадувало княжий одяг з " Ізборніка ". Чоловіки носили також білі до колін кітелі. На свята та до церкви носили довгі по кісточки з коміром - стійкою та каптурем бородиці .
Чоботи були без каблуків, холяви мали широкі довжиною до колін , вивернуті зверху на ширину долоні , підбиті залізною підківкою. При собі мали кремінь, кресало, люльку, ножик . На поясі носили також широкі шкіряні паси ( черес ). Пояс був також тканий з довгими тороками , червоний або темно-синій в повздовжні паси , шириною з долоню, спереді мав кишені . На поясі висів ножик «козик».
Голови чоловіки традиційно голили, на верху залишали чуб який закривав всю голову. Бороду не носили, а вуса коротко підстригали.
-
-
Подолянка.Василь Тропінін 1804.
Подолянка.Василь Тропінін 1820.
Подолянин. Василь Тропінін 1818
-
-
-
Камянець-Подільський. Традиційна подільська сорочка
-
[ред.]Покуття
[ред.]Чоловічий стрій
Чоловіки носили довгу ляну сорочку поверх штанів з вузьким комірцем — стійкою, який був вишитий шовком або шерстю. Молоді хлопці носили сорочки, також ще й вишиті спереду. На голові носили соломяні капелюхи, які на свята прикрашали плетеними герданами, качачим або павлиним пірям, також стрічками чи шерстяним шнуром з кутасами. Зимою чоловіки носили білі кожухи, розшиті по швах кольоровою шерстю.
Зимою чоловіки носили білі суконі вузькі штани (портяниці) або з тонкого гранатового сукна — ногавиці, а літом білі полотняні штани заправлені в високі чорні чоботи, часом закочені зверху. Плечовим одягом був суконий кафтан і поверху носили кожух без рукавів (кептар).Жінки і чоловіки носили також однакові чорні сіряки до колін. Зимою на голові носили баранячі шапки з верхом з гранатового сукна. Такі шапки мали «вуха» з лисячого хутра, які в холод опускали на вуха. До строю належала також вовняна сумка з широким помаранчевим пасом. Таку сумку носили через ліве плече на правому боці.
[ред.]Жіночий стрій
Жінки носили сорочки з грубого ляного полотна. Святкова сорочка зверху була з тонкого полотна і підточка з грубшого. Сорочки мали вузький комірець — стійку та вишиті були на комірці і на манжетах (дудах).Сорочки були вишиті також на поликах шовком або шерстю. Святкова сорочка була вишита широкими полосами на «поликах».Традиційними кольорами були світлий та темний зелений, жовтий, чорний, червоний. В заможних жінок та в дівчат були вишиті цілі рукави спереду («вишивані рукави»).
Жінки та дівчата носили обвиту навколо стану «фоту» (запаску 1,5 м.), чорного кольору в червоні повздовжні паси або гранатову в чорні паси, фота була переткана золотими нитками. В свята заможніші носили небесні фоти з купленого сукна, оздоблені низом золотими або срібними галунами (тесьмою).Зверху на фоту повязували крайку і на крайку ще один тканий з узорами ширший пояс, кінці якого були оздоблені і звисали спереді на запаску. Зимою жінки носили такі самі кожухи як і чоловіки.
На голові жінки носили чепець-сітку, поверху якого одівали вивязаний з шерсті «обруч».По верху обруча повязували тонку ляну намітку, кінці якої були вишиті шовком або шерстю (червоними, зеленими, жовтими кольорами).Намітку повязували так, щоб кінці спадали на плечі, один кінець спадав на інший і був коротший .Жінки мали обрізани до плеч волосся.
Дівчата зачесували коси гладко назад, заплітали дві коси, спереду вплітали шерстяні різнокольорові шнури, які звисали як стрічки на плечі..На голові носили також в вигляді стрічки плетені гердани або шерстяну вивязану стрічку. Дівчата носили на голові чернону бінду (стрічку) з стрічками, яку прикрашали позолотою та квітами. На шиї носили різноманітні буси, а також до того, нитку з старими монетами, часто срібними і золотими або з цинку чи месінгу. Жінки завжди носили перстені, кульчики і багато коралів.
На ногах носили чоботи, в свята жовті або зелені сапянці. В дома ходили босі.
Жителів Буковини умовно поділяли на русинів ( в вузькому значені слова ) -- мешканців рівнини , які себе русняками називали і гуцулів -- гірських русинів. В мові і традиціях вони мають мало відміностей і тому гуцулів також називали русинами ( в широкому значені слова ). Буковинські гуцули мають певні відміності від галицьких гуцулів ( біля Коломиї ) , насамперед відміності полягають в релігії. Буковинські переважно православної віри , а галицькі греко-католицької. Межа між ними проходить долиною Черемошу, Білого Черемошу, Перкалабою. Відміни є також і в одязі . Так галицькі гуцулки носять дві запаски , а буковинські обгортку. Також галицькі гуцулки носять " гуглю " та дві окремі шерстяні штанини. Межа між буковинськими гуцулами та русняками проходитьь долиною
Серету. Межа між румунами пролягає по верхній долині р. Сучави. Південа межа проходила по лівому березі р. Бродіна.
[ред.]Буковинські русини
Буковинські гуцули: Гуцулка. Гуцул на коні. Русинка. Румун
Чоловічий стрій
Парубки з Нижнього
Черемошу прикрашають влітку голову високим плетеним з соломи капелюхом , з павлиним чи півнячим пірям,а також стрічками чи плетеними герданами ,зимою носять хутряні шапки ( кучма,шапка,капуца ). На вишиванку одягають розшитий кептар і на кептар сердак ( переважно чорний , в деяких місцевостях білий ) . Штани носять з білосніжного лляного полотна влітку і взимку з чорної, білої або червоної шерті -- гачі ). На ногах носять високі чоботи, черевики на шнурівках , та влітку постоли. На стан одягають широкий шкіряний пас з гудзиками з месінгу. Такий самий одяг носять в околицях Пруту та Дністра , за виключенням капелюхів , які тут є нижчими з круглим днищем та фетрові чорні .
Жіночий стрій
Дівчата одягнені в сніжнобілі до кісточок сорочки , вишиті шерстю на пазусі та на рукавах . По сорочці одягають кептар ,який в залежності від місцевості може бути різної довжини. Шию прикрашають оздоби скляні , коралі ,монети ( згарда , салба ) .Низ обгортають чорним куском шерсті ( горботка ), насвята одягають червоно - синю фоту ( ріклю ). На пояс завішують складену хустку. На ногах носять чорні , червоні та жовті чоботи або черевики. В холодну пору одягають зверху сердак або кожух. На голові взимку носять кольорові або білі хустки .
Заміжні жінки ( газдині ) покривають голову переміткою або рушником під яким носили високу " керпу ".
Гуцули відзначалися серед інших горців русинів красивою статурою тіла, поставою та вільними рухами. Типові гуцули були шатенами і мали світлі очі. Дівчата відзначалися також сильною будовою тіла, були переважно шатенки. Гуцулки відзначалися вродою і стрункістю. Гуцули на відміну від інших найкраще зберегли свої традиції. Одяг гуцулів також вирізнявся вишуканістю, багатьма прикрасами і різноманітними кольорами. Гуцулів можна умовно поділити на : галицьких гуцулів в долинах Пруту і Чорного Черемошу, буковинських гуцулів в долинах Білого Черемошу і частково Сучави і угорських гуцулів в долинах Чорної і Білої Тиси.
[ред.]Чоловічий стрій
Чоловіки носили білі сорочки та довгі широкі штани з грубого білого полотна (поркениці) або ширші червоні з сукна (крашаниці), часом білі або чорні суконі (голошні, гачі).До того носили широкий шкіряний пас (
черес), сорочку спереду підтягували і вона була на 20-30 см коротша ніж ззаду. За пояс закладали файку, люльку. На ногах носили шкіряні постоли. Постоли стягались шнурками або шкіряними ремінчиками. В 19 ст. парубки та газди носили чоботи замість постолів. По сорочці гуцули вдягали через плече шкіряну торбу. Зверху на сорочку одягали кептар — короткий розшитий білий кожушок без рукавів. Кептар звязувався біля шиї двома кутасами і був розшитий сапяновими ремінчаками.
Волося носили довге, розділене на проділ, на голові носили чорний фетровий капелюх (Кресаня), дно капелюха було розшите золотим галоном або різнокольоровими шнурками.
[ред.]Жіночий стрій
Жінки носили сорочку і дві запаски : одну ширшу ззаду і одну спереду. Запаски повязували червоним вовняним паском. На ногах носили постоли. Зверху одягали як і чоловіки кептар. Дівчата на голові не носили нічого, волося заплітали спочатку в дві коси (коски), які позаду голови переходили в одну, яку повязували червоною стрічкою. Жінки заплітали також косу, але стрічку не повязували. На голову жінки одівали чепець, зверху повязували чорною або червоною в квіти хусткою, кінці хустки звисали на плечі. На шиї носили кілька шнурків перлів або пацьорки, гердан. Через плече носили вовняну торбу.
[ред.]Святковий одяг
Чоловіки в свята носили поверх кептарика також сіряк — короткий з чорного сукна, розшитий вовняними шнурама з кутасами (дармовиси).Сіряк з гранатового сукна називався — крашенек або байбарак. Святковий капелюх був прикрашений павлиним або кугутячим пірям та круглими кутасами. На шиї носили чорну в узори хустку. До цілого строю належав також топорик
Сорочки святкові в жінок були вишиті на передпліччях або цілі рукави .Пацьорки для гуцулок робилися в Венеції і звідти їх привозили купці-жиди. Голову покривали наміткою (зробленою дома) або купленим рантухом кінці яких були вишиті і звисали поза плечі. Зверху по рантуху або намітці повязували червону в квіти хустку. На святкові ні дівчата носили запаски (дротяні) переткані золотою ниткою. Такі запаски блистіли вже здалека. На свята або весілля дівчата вдягали замість запаски сукню з гранатового сукна обшиту знизу золотими галонами. Підперезувалися зверху крайкою або шкіряним паском. На ноги вдівали червоні панчохи і капчурі з кольорової вовни і по них з задерними носами постоли або чоботи на високих каблуках. До святкового вбрання належав ще білий каптур. До святкового вбрання належала ще біла хустинка. Торбу носили червоного кольору.
[ред.]Бойки та їх стрій
Бойки (верховинці, горальці, пігіряни) — етнографічна група українців які мешкають в Прикарпатті. Бойки мешкають в калушському, стрийському, долинському, скольському, турчанському, дрогобицькому та самбірському регіонах Типові бойки високі на зріст з темним волоссям і світлою шкірою.
[ред.]Чоловічий стрій
Чоловіки носили штани синього коліру заправлені в чоботи. Літом носили широкі полотняні, а зимою вовняні голошні (штани).Сорочки носили вишиті білі, поверх штанів з шкіряним широким поясом. На голові носили чорні баранячі шапки, завужені до верху. Зимою носили довгі до коліна бурки чорного коліру, які носили на плечах не одягаючи. Бурки були обшиті червоно-чорними крученими шнурами. Шапки були пошиті без сукна. Кожухи носили білого коліру, а сермяги кавового. Літом на голові носили так звані «венгерські капелюхи».Сорочки бойків були озоблені на передпліччях мережкою. На голові носили також «кучми» (баранячі кудлаті шапки).Літом чорний низький з широкими крисами капелюх
[ред.]Жіночий стрій
Жінки бойків носили на голові сивого коліру баранячі шапки з зеленим або червоним верхом. Жінки носили спідниці в квіти, поверху спідниці носили пстру (вовняну запаску).Бойківчанки носили сорочку з відокремленим станком, зібраним подолом та розрізом на спині. Сорочки вишивали на грудях в вигляді півкола. Спідниці були з білого полотна або вибійки (мережки).В свята волося носили розпущеним. Носили також білі полотняні свитки. Дівчата заплітали волосся в одну косу, яку прикрашали квітами і стрічками. Жінки заміжні носили на голові — завійку, яка часом цілком закривала голову. Зимою поверх звичайного одягу носили небесного коліру бекешу, розшиту червоними шнурами та чоботи. На шиї жінки бойків носили багато скляних пацьорків. До церкви ходили тільки в чоботах. Чоботи носили чорні. (за описом
Оскара Кольберга)
Лемки.Вацлав Боратинський
Лемки — етнографічна група які мешкають в Карпатах і є сусідами бойків. Лемки мали світле волосся.
[ред.]Чоловічий стрій
Лемки — переважно темні шатени носять довге волося до плечей.
Лемки носили коротку ляну або конопляну сорочку, яку заправляли в штани, сорочка мала розпірку як і в бойків ззаду, ззаді сорочка завязувались червоною стрічкою. Сорочка мала вишитий стоячий комірець (1,5 см) і також була вишита на рукавах. Штани (ногавки) носили також ляні. Зимою носили білі вовняні штани (голошні), які були обшиті вузькою червоною смужкою.
На сорочку одягали бруслик — гранатового кольору (святковий), який завязувався на животі. Бруслик носили також небесного кольору з червоною вишивкою та з рядами нашитих гудзиків.
На бруслик одягали гуньку з білої вовни, яку рідко вдягали в рукава, а завжди носили на плечах, зверху гуня запиналася ланцюжком. Спереду бруслик мав петельки з вовняного шнурка, ззаду внизу мав три розтини і шви, обшиті білим шнурком.
На бруслик носили також чугу — рід плаща темно-бронзового кольору до колін з оздобленим каптурем. Пелерина була оздоблена висячими тороками -френзлями. Каптур(пелерина) був довгий, обшитий білим шнурком і розшитий чорними нитками. Чугу одівали тільки на плечі, рукава були зашиті. Рукава мали також тороки.
На голові носили чорні фетрові капелюхи (калап), який називався венгерським або носили також соломяні капелюхи. Капелюхи були невеликі з підкоченими крисами і носились на бакир (бік), такі капелюхи оздоблювались шкіряним паском з страусиним пірям або також чорним або червоним пірям. На голові носили також небесні або гранатові суконі шапки, які були обшиті чорним баранячим хутром з «вухами», які можна було опускати на вуха. Така шапка мала також червоний кутас.
На ногах носили «керпці», шкірні, ходаки або чоботи.
[ред.]Жіночий стрій
Жінки лемків носили ляні вишиті хрестиком на верху рукава і на грудях сорочки. Сорочки були з манжетами .Сорочки мали стійку або викладний комірець, який вишивали або пришивали до нього широке мереживо (жабку).Обшивка коло шиї і біля рукавів були оздоблені простою вишивкою (хрестиками чи зірками).Під шиєю і на манжетах сорочка завязувалась стрічками. Сорочки складалися з двох відрізних частин : верхньої — опліччя і нижньої (подолок).Нижня сорочка була зшита з двох кусків, обвивилася навколо і завязувавась шнурком.
Спідниці (фартух, фарбанка) носили традиційні гранатові вовняні або з купленого перкалю темного кольору з нашитими на них поперечмими 3 стрічками (червоні, небесні, жовті, білі).Посередині пришивали ширшу стрічку і з боків дві вужчих. Деколи пришивали ще четверту стрічку або мережку. Традиційними спідницями були вовняні спідниці з нашитими 3 червоними стрічками і по низу спідниці йшла четверта стрічка. Так само стрічки нашивали і на фартух (запаска) і на куплені хустки. Також спідниці, фартухи і хустки були обшиті мереживом.
На верх носили блакитного кольору суконі або з чорного оксамиту вишиті світло червоними вовняними нитками (часто скручені з золотою ниткою) або обшиті червоною тесьмою горсети (камизельки).На голові носили хустку або заміжні носили очіпок. Взимі носили коротку гуньку або ще зверху білий, вишитий нитками і шкірою кожух, часто без рукавів. Кожух був довжиною нижче колін. На шиї носили пацьорки, що виглядали як комірчик. На ногах носили шкірні (черевики).На шиї носили коралі (пацьорки).В свята на ногах носили чорні або жовті чоботи.
Жінки молоді вдома часто не носили хусток. Волося заплітали в косу або просто скручували і викладали зверху голови. Волося жінки покривали простим або оксамитовим невеликим очіпком, який був оздоблений мережкою. На свята носили складний головний убір білого кольору, який називався фацелик .Дівчата оплітали косу червоно-зеленими або червоно-гранатовими шерстяними нитками, які закінчувались кутасами. Також вплітали в косу червоні стрічки.
[ред.]Підкарпатські русини
Русини з Закарпаття відносяться до української етнічної групи , яка проживала на території історичної Мармарощини . Територія Мармарощнини в наш час поділена на
Закарпаття та румунську частину історичної Мармарощини. Основними містами Мармарошини є :
Хуст,
Мукачево ,
Ужгород ,
Сатмір .
Сигіт,
Борша
[ред.]Русини та їх стрій
Русини
[ред.]Чоловічий стрій
Русини носили вуса і також часто бороду. На голові носили баранячу шапку з суконим верхом. Чоловіки носили лляні сорочки та ногавиці (штани). Поверх одівали довгий кафтан і на кафтан синій жупан або кожух. На поясі носили шкіряний або червоний пас. На ногах носили чоботи.Станіслав,
Галич,
Тлумач носили чорні опончі з каптурами відрізні в стані , оздоблені по швах червоним та зеленим шнурком ( комір на грудях , кишені, плечові шви ) . Біля
Галича носили гранатові жупани підпоясані широким шкіряним пасом .
[ред.]Жіночий стрій
Жінки носили на голові рантух, який на чолі та на кінцях був вишитий. Дівчата заплітали коси та носили багато стрічок. На голові носили чорне «чолко» прикрашене квітами. На шиї носили червоні коралі. Дівчата та жінки носили спідниці та корсет. Зверху на спідницю одягали в червоні та білі смужки запаски. Поверх строю одягали синій або зелений жупан і по жупані носили в червоні смужки пас. На ногах жінки носили чоботи.(за описом
Бальтазара Гакета )
-
Околиці Львова. 1881.Артур Глотгер
Околиці Львова. 1881.Артур Глотгер
[ред.]Полісся
[ред.]Жіночий стрій
Поліський стрій вирізняється серед інших червоно-білими кольорами. На голові жінки носили кибалок або очіпок, який повязували наміткою. На кінцях намітка була оздоблена червоними смужками. Жінки носили спідниці (літники), зверху носили приталені свитки. В вишивці домінували прості геометричні узори червоного кольору з добавкою синього або чорного .На Поліссі жіночі сорочки не вишиваються або вишиваються тільки червоною заполоччю та дуже простим орнаментом.
Козаки носили широкі штани, каптан підперезаний поясом, поверх каптана носили черкеску з відкидними рукавами, на голові носили високі шмушеві шапки з суконим верхом.
[ред.]Жіночий одяг
Жінки носили просту дергу чорного або коричневого кольору або сукону плахту в клітинку (клітки були червоного, синього або синьо-червоного кольору. Клітинки в плахтах вишивали часто шовком, а за козацьких часів срібною або золотою ниткою. На Полтавщині носили плахти жовтого, а на Чернігивщині зеленого кольору. Спереду носили яскравого кольору фартух. Зверху одягали свиту або корсетку, а зимою кожух. Ще раніше носили кафтан з відкидним коміром розшитий червоними нитками. На ногах носили червоні, жовті або зелені чоботи.
За козацьких часів сорочки вишивали шовком.
Дівчата в косу заплітали стічку. Жінки носили на голові парчовий або шовковий очіпок. На Лебединщині довгасті «кораблики», на Охтарщині круглі
очіпки.
