 |
| Вишиванка ручної роботи |
Так вже склалося, що українські вишиванки ручної роботи користуються значно більшою популярністю, а ніж машинна вишивка.
Українські сорочки-вишиванки.
Українські сорочки-вишиванки. Вишиванки є одним з традиційних українських символів, який впізнають і люблять у всьому світі.
Чим же завоювала вишита сорочка (вишиванка) ручної роботи таке визнання і повагу?
Справа в тому, що споконвіку, вишиванка була не просто ошатним одягом, а й символом щедрості українського народу, багатства та родючості землі нашої, вважалася талісманом-оберегом, найкращим подарунком, чимось таким, що нам рідне та блиське. Вишиванка - це слово,що має надзвичайну концентровану позитивну енергію. Саме вишиванка, як символ українськості сприймається винятково позитивно в усьому суспільстві..
Для кожного регіону притамана своя вишивка. Вишиванки ручної роботи відрізняються за орнаментом та кольоровою гамою. Але традиції візерунка в більшості своїй дотримувалися по всій Україні: геометричний і рослинний малюнок мали своє суворе призначення, і, звичайно ж, виступали особливим символом. Неправильно підібраний орнамент – був не просто ознакою поганого тону, але і міг накликати на господаря ряд неприємностей.
Чоловікам прийнято було носити сорочки з геометричним візерунком, жінкам – з рослинним орнаментом. У багатьох регіонах Правобережної України геометричний візерунок був як на чоловічих, так і на жіночих, і навіть дитячих вишиванках. Однак носив обов’язкові відмінності.
Так, наприклад, тільки молодятам до появи первістка, пропонувалося надягати сорочки вишиті особливими ромбами, поділеними на чотири частини, в кожній з якої відображалася точка. Такі ромби представлялися у вигляді засіяного поля і символізували родючість і множення роду.
Чоловіча сорочка включала в себе споконвічно чоловічі символи «баранячі роги» – символ вогню, ромбічна решітка-осьмірожка, ромб з променями або рівний хрест – знак сонця. У кожен з цих символів вкладалося визначення чоловічого духовного начала. Жіноча блуза дуже часто містила символічні фігурки берегині: з піднятими вгору (молиться небо) або опущеними (знак благословення) руками.
У рослинному орнаменті теж яскраво виділялася «чоловіча» і «жіноча» теми. Для сильної статі – доречними вважалися лише листя дуба, зрідка – винограду, для дівчат – різноманітність кольорів: маки, волошки, ромашки, для жінок старшого віку – гілки калини, виноградні грона, для людей похилого віку – непомітні тони, переважно чорно біла гама.
Вишивалися кожна сорочка теж в певній послідовності: спочатку комір, манжети, поділ, тому краю одягу повинні бути захищені в першу чергу. Для правильного надходження енергії в чоловічих сорочках дуже ретельно вишивалися манишка, а у жіночих – рукава і плечі.
Вибираючи вишиванку в подарунок або для себе, обов’язково подумайте про відповідність візерунка. Орнамент має вікові традиції, чи варто їх порушувати?
|
