Шовк
Вже багато тисяч років одним із найпопулярніших різновидів тканин є шовк. Ним оформлюють інтер'єри квартир і ресторанів, його везуть як сувенір із подорожей по далеких країнах, шовк — улюблений матеріал багатьох дизайнерів, та й навряд чи хто відмовиться від задоволення послати в спальні шовкове простирадло. Шовк по праву називають аристократом тканин. Згадайте казки, з чого було виткано вбрання Шехеразади, Попелюшки та Жаби-Царівни?
Батьківщиною шовку традиційно вважають Китай. Приблизно третім тисячоліттям до нашої ери датовано перші згадки про шовк. Знахідки ж самого матеріалу датують першим тисячоліттям — вже в ті часи китайські майстри під заступництвом дружини самого імператора виготовляли не просто шовк, а деякі його різновиди — газ, атлас і навіть парчу. Крім того, майстрам були відомі секрети фарбування тканини і художнього розпису. Шовк згадувався й у Біблії серед скарбів Вавилона.
У давнину шовк вважали дорогоцінністю, тому процес його виготовлення був таємницею за сімома печатками. Всякому, хто її порушить, загрожувала страта. Не дивно, що цей матеріал могли носити тільки найба-гатші. Існував навіть вид шовку, який виготовляли спеціально для імператорської родини — тканину викладали на берег ріки, обмазували мулом і водоростями й витримували під сонцем 14 днів. Зроблений таким чином матеріал мав воістину унікальні цілющі властивості — виліковував шкіру, котра страждала на різні захворювання. Втім, хоча Китай і довго мав монополію на виготовлення шовку, йому все ж не вдалося зберегти свій секрет. Через деякий час про дорогоцінний матеріал дізналися в Індії, Японії, а незабаром і в Європі. Кажуть, що секрет виготовлення шовкової тканини видав або китайський чернець, який вивіз за межі країни кокон шовкопряда у своєму посоху, або китайська принцеса, котра вийшла заміж і вивезла кокон у своїй зачісці.
У давнину шовк вважали дорогоцінністю, тому процес його виготовлення був таємницею за сімома печатками. Всякому, хто її порушить, загрожувала страта. Не дивно, що цей матеріал могли носити тільки найба-гатші. Існував навіть вид шовку, який виготовляли спеціально для імператорської родини — тканину викладали на берег ріки, обмазували мулом і водоростями й витримували під сонцем 14 днів. Зроблений таким чином матеріал мав воістину унікальні цілющі властивості — виліковував шкіру, котра страждала на різні захворювання. Втім, хоча Китай і довго мав монополію на виготовлення шовку, йому все ж не вдалося зберегти свій секрет. Через деякий час про дорогоцінний матеріал дізналися в Індії, Японії, а незабаром і в Європі. Кажуть, що секрет виготовлення шовкової тканини видав або китайський чернець, який вивіз за межі країни кокон шовкопряда у своєму посоху, або китайська принцеса, котра вийшла заміж і вивезла кокон у своїй зачісці.