ВИКОЛЮВАННЯ
Шов «виколювання» — це вишитий стібками квадратик з дірочкою в його середині (мал. 123).
Квадратики можуть бути різними, з різною кількістю ниток тканини, від 4
ниток (одна сторона квадрата) до 10—12 ниток. Парну кількість ниток
тканини для сторони квадратика беруть для того, щоб дірочка була точно в
центрі квадратика. Виконуючи стібки по колу в квадратику, ледь стягують
нитки тканини.
Вишиваючи зразок виколювання, роблять квадратик зі стороною 10 ниток тканини. Робочу нитку закріплюють петелькою, підхопивши на голку 5 ниток по вертикалі тканини. Голку вколюють у верхню точку стібка (це буде центр квадратика) і виводять через одну нитку зліва від першого стібка (мал. 124, а). Знову вколюють голку в центр квадратика і виводять на одну нитку лівіше попереднього стібка (мал. 124, б) і т. д.
Усі стібки виконують по колу, по лінії квадрата. У кожній чверті квадрата виходить по 11 стібків (мал. 124, в).
Коли вишити по лінії квадрата зі стороною 10 ниток усі стібки, виходить фігурка виколювання (мал. 124, г).
Вишиваючи зразок виколювання, роблять квадратик зі стороною 10 ниток тканини. Робочу нитку закріплюють петелькою, підхопивши на голку 5 ниток по вертикалі тканини. Голку вколюють у верхню точку стібка (це буде центр квадратика) і виводять через одну нитку зліва від першого стібка (мал. 124, а). Знову вколюють голку в центр квадратика і виводять на одну нитку лівіше попереднього стібка (мал. 124, б) і т. д.
Усі стібки виконують по колу, по лінії квадрата. У кожній чверті квадрата виходить по 11 стібків (мал. 124, в).
Коли вишити по лінії квадрата зі стороною 10 ниток усі стібки, виходить фігурка виколювання (мал. 124, г).