"Галина Михайлюк: дотик до старовини через іголку та нитку. Секрети української вишивки, збережені в Гуцульщині"

Вишивка - це мистецтво, що відображає душу народу. І в жодному місці це навряд чи проявляється так яскраво, як в Гуцульщині, де вишивка є не тільки декором, але й символом, прочитанням якого відкриває глибоченний зміст українського народного мистецтва. Я мав нагоду поспілкуватись з Галиною Михайлюк, визнаною майстринею вишивки з Гуцульщини, яка пояснила мені багато відтінків цього дивовижного промислу.

Галина підкреслила, що «вишивка - це мова душі. І кожен стежок, кожен візерунок має свою мову, своє значення». Вона розповіла, що гуцульська вишивка відрізняється своєю геометричною строгостю мотивів. Попри їх простоту, вони втілюють в собі глибокий символізм регіону.

Галина демонструє мені одну зі своїх вишивок, в якій розкривається вся гамма цього мистецтва. «Тут є знаки сонця, води, плодючості. Все, що нам потрібно для життя,» - пояснює вона. Справді, вишивка є дзеркалом природи та життя людей в цій місцевості.

Та найцікавіше в цій розмові - це те, як вишивка стала частиною життя Галини. Вона розказує, як ще дитиною вчилась вишивати від своєї бабусі, яка передала їй свою любов до цього мистецтва. Стежка за стежкою, Галина вивчала мову вишивки, яку сьогодні передає своїм учням. «Це не просто робота рук, - говорить вона, - це робота серця».

Галина Михайлюк - не просто майстриня, а справжній чарівник з іголкою та ниткою. В її руках вишивка стає живою. І хоча вона є частиною старовини, вона витягує нас в світ, де час має інший вимір, і де мистецтво вишивки продовжує розповідати свою історію від покоління до покоління.