"Відновлення скарбниці культури: Розмова з Галиною Михайлюк, майстринею гуцульської вишивки, яка відроджує забуті візерунки і техніки".

“Ти ніколи не зможеш зрозуміти сутність вишивки, якщо не відчуєш того, як игла пронизує тканину. Для мене вишивка – це мова, якою я розмовляю зі світами своїх предків,” – починає Галина Михайлюк, відома майстриня гуцульської вишивки.

“Вишивка - це мова моїх предків. Через неї я відкриваю світ, який забули, але який живе в нашому серці. Це мистецтво не просто красиве, воно несе в собі глибоке знання.”

Коли ви дивитесь на роботи Галини, можна відчути, як вони живуть власним життям. Кожен стібок, кожен елемент візерунку – це частинка душі, яка залишилась в тканині. “Я часто думаю про те, які візерунки вишивали мої предки. Які секрети і знання вони вкладали в свої вироби. І я відчуваю, що моя місія – це відродження цих забутих технік і візерунків,” - ділиться Галина. Одна з її останніх робіт – це відродження стародавнього візерунку “Тризуб”. Галина провела багато годин у бібліотеках, вивчаючи старі архіви, щоб знайти опис цього візерунку. “Візерунок "Тризуб" викликав у мене неймовірну захопленість. Це не просто красива символіка, це знак, який носили наші предки, щоб виявити свою приналежність до великого роду козаків. І це було дуже важливо для мене відтворити його максимально точно” – розповідає майстриня.

“Коли я вишиваю, я відчуваю зв'язок з предками. Це відчуття неперевершене. Це як медитація, що допомагає мені почуватися частиною чогось великого.”

Галина Михайлюк – не лише майстриня вишивки, а й чудова оповідачка, яка вміє перенести слухача в часи, коли вишивка була не просто засобом прикраси, а способом вираження власної ідентичності. Відновлюючи забуті візерунки і техніки, вона відроджує нашу спільну скарбницю культури. Кожна робота Галини – це не просто витвір мистецтва, а справжній акт звільнення культурної пам'яті, занурення в глибини наших коренів, виявлення того, що забуто, але продовжує жити в кожному з нас.