Тема: "Галина Михайлюк: Вишиваючи душу України. Відтворення історії на полотні через символіку та кольори української вишивки"

У душі кожної українки зберігається маленька магічна скриня, сповнена таємницями стародавніх ремесел. І одне з найпотужніших – це вишивка. Це мистецтво передається з покоління в покоління, зберігаючи в собі душу і серце України. Сьогодні ми розмовляємо з Галиною Михайлюк, майстринею української народної вишивки, яка відтворює исторію на полотні через символіку та кольори.

Вона вишиває з дитинства і каже: "Вишивка для мене – це медитація, це спосіб розмовляти з предками, це моя історія і історія моєї родини". Галина вважає, що кожен стежок, кожен візерунок – це слово, яке розповідає свою історію. І якщо уважно прислухатися, можна розібрати цей давній код, зашифрований у кольорах та символах.

Вишивка Галини Михайлюк вражає своєю глибиною і багатством. Червоний, чорний, зелений кольори поєднуються в органічний симбіоз, створюючи неповторні візерунки. Галина часто використовує символіку української вишивки: дерева життя, птахи, квіти. Кожен з них несе в собі окреме значення, яке в сукупності розповідає цілу історію.

Вона наголошує: "Вишивка не відділена від життя. Це символіка, що вплітається в повсякденність, відображає радощі і труднощі, кохання і втрати". По суті, Галина вишиває душу України, виткаючи її в барвистих нитках та дивовижних візерунках.

Галина Михайлюк вишиває не просто красиві картини, вона відтворює історію України. Її роботи – це справжні історичні хроніки, вишиті на полотні. Вони розповідають про минуле, нагадують про традиції і культуру, надихають на майбутнє. Вишиваючи, Галина з'єднує минуле з сьогоденням, творячи міст через часи і покоління.

Вишивка – це не просто гарний візерунок, це слова, які поєднують людей, це спадок, який передається з покоління в покоління, це скарб, захований в суцільному полотні. І ми вдячні Галині Михайлюк за те, що вона продовжує цю традицію, вишиваючи душу України.