35-річна Галина Гафійчук з Коломиї 14 років збирає старі сорочки. Найбільше в її колекції сорочок з Борщівського району Тернопільської області. Багато їх продає. Стала колекція, яку носить вона і її доньки, налічує 50 сорочок. Каже, ті борщівські сорочки, які вишиті особливим крученим швом вовняними нитками — унікальні. Бо так нині вже не вишивають.
В чому особливість крученого шва?
- Сама тканина на якій вишивали, після прання могла трошки стягуватися. Це могло давати таке враження, що воно як набивне зверху. Але нитки були товсті і з вовни, дуже сильно закручені по спіралі. Тому ними досить було вишивати стіжки, а не хрестики. Крученим швом вишивали у другій половині 19 століття, на початку 20-го. Ще в 30-х, можливо ним іще вишивали. Але в тих селах, які через Дністер межують з Буковиною, багато було з квітами сорочок.
Як довго вишивали таку сорочку?
- Один рукав треба було шити цілу зиму. Бо влітку люди не мали часу вишивати. Казали люди так: вродилася дівчинка — починали їй вишивати сорочку на весілля.
Чи легко люди продають свою родинну сорочку?
- Якщо жінка продавала сорочку, так то була ще її чи бабусі, чи мами. Ще її мама в ній виходила заміж, потім жінка в тій самій сорочці виходила заміж. Не було змоги чи купити, чи самим вишити. Люди якщо не хочуть продати, не продадуть, як ти їх не переконуй, бо це для них родинна цінність. Але таких мало. Я думаю, якби не гроші - ніхто і не продавав би, так би все стояло в скринях. Людям треба грошей, і продають все, що можуть продати. А так правлять захмарні ціни. З одного боку - на ці речі немає встановленої ціни, але ж є якісь межі на прості побутові речі, тому що справжніх шедеврів вже майже не залишилось. А є люди навіть такі, що байдуже ставляться і легко то віддають. Чим менше вишивки, тим дешевші сорочки. Якщо на сорочці багато вишивки, вона дорога. Одну сорочку я собі лишила в колекції — напевно разів 7-8 прала. Нею жінка підстеляла курям в ящику. Хоч і за неї попросила гроші. То ще й була рідкісна сорочка. Тому що в тій місцевості сорочок майже не збереглося — зі Снятинського району Івано-Франківської області.
Було таке, що я до людей приходжу — а їм було треба грошей. І вони вирішили продати сорочку ще бабусину. Та сорочка в них зберігалася на вішаку в чохлі в шафі з новим одягом. А є таке, що люди десь із горищ її витягують. Чуть підлогу тою сорочкою не мили.
Зараз у селах меншає старих сорочок? Їх важко відшукати?
- Що в людей є, то ніхто не може знати. Тому що років 15 тому я думала те саме, що й зараз думаю: що вже нема нічого. Але за 15 років зібрала дуже багато сорочок. Звичайно, кількість їх меншає, тому що роки йдуть і щороку люди продають їх зі скринь. Часто борщівські сорочки гризе міль бо вони вишиті вовняною ниткою, і міль якщо знизу згризла, то вже коли переш цю сорочку, весь візерунок випадає.
Чому борщівські сорочки переважно чорним вишиті?
- Є легенда про чорні борщівські сорочки. Колись ще давно, коли ще на якесь село на Борщівщині напали татари, загнали всіх людей у церкву і всіх їх спалили. Врятувалася лише одна дівчинка — дочка вишивальниці. Коли вона виросла, заповіла 20 поколінням у пам'ять про страчених односельців вишивати сорочки чорними нитками.
Про білу сорочку знаю легенду. Одна дівчина чекала хлопця з війни. Вона йому вишила сорочку. Але не дочекалася і вийшла заміж за іншою. Чоловік раз знайшов у неї в скрині цю сорочку і заставив її спалити, або, каже, віднеси на базар і продай. Шкода було палити. Вирішила вже продати: нехай хтось носить. Коли вона несла на базар ту сорочку, витягнула її з торбини, а на ній усі нитки кольори втратили, стали білі. Тому жінка вирішила залишити її собі, бо чоловік не здогадається. Щоразу витягувала її і плакала над нею. З того часу почали вишивати сорочки і білими нитками. Білим по білому вишивали в багатьох регіонах. Хоча переважно чомусь думають, що лише на Полтавщині. Але такі були і на Вінничині, і в Хмельницькій  області. Навіть борщівські сорочки чоловічі зустрічаються також білим по білому вишиті.
Чи носять зараз сорочки в селах?
- На вишиванки зараз мода, тому носять. От тільки уже не вишивають крученим швом. На Борщеві вишивають також зараз чорні вишиванки, але вже хрестиком. Хоча стараються, щоб візерунки були схожі до тих старих.
Скільки коштує стара борщівська сорочка?
- Рясно вишита і добре збережена — від 5 тисяч гривень.