НАРОДНИЕ ВБРАННЯ ДОЛИНЯН ХУСТСЬКОГО РАЙОНУ ЯК ВИРАЗНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ( к. ХІХ – до середини ХХст.)

 

НАРОДНИЕ ВБРАННЯ ДОЛИНЯН ХУСТСЬКОГО РАЙОНУ ЯК ВИРАЗНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ( к. ХІХ – до середини ХХст.)

Закарпаття  знаходиться на межі між Карпатськими горами та Середньодунайською низовиною в центрі Європи і становить багатий інформативний регіон, бо зберігає живий матеріал етнічної історії бойків, гуцулів, лемків, долинян.

 У природно-географічному відношенні край поділяється на два географічних райони – гірський (Карпатські гори), де проживають гуцули, лемки, бойки і рівнинний (Закарпатська низовина), де розмістився  Хустський район. Близько 60%  Хустщини - гірська місцевість, а в долинах річок Тиси, Ріки проживають долиняни.

ТЕХНІКИ ВИШИВАННЯ.

ТЕХНІКИ ВИШИВАННЯ

Для української народної вишивки характерне засто­сування великої кількості вишивальних технік (штапівка, хрестик, занизування, набирування, мережка, вирізування та ін.). Техніка вишивання може включати цілий ряд вишивальних швів, яких в українській народній вишивці відомо понад сто.Усі техніки вишивання можна поділити на поверхнево-нашивні і прозорі. Техніки, в яких вишивають на суцільній поверхні тканини, не висмикуючи чи вирізаючи ниток, називають поверхнево-нашивними. Можна зустріти також іншу назву цих технік — глухі.До поверхнево-нашивних технік належать: хрестик, ре­тязь, штапівка, занизування, лиштва, низь, гладь, набирування, солов'їні вічка, зерновий вивід, кафасор, поверхневий верхоплут, курячий брід, кручений шов та ін.Техніки вишивання є однобічні і двобічні. Однобічні утворюють візерунок лише з лицьового боку виробу, а з виворітного видимі лише окремі стібки та переходи ниток. У двобічних технік узор майже однаковий з обох боків тканини.