"Галина Михайлюк: Вишиванка як канва душі. Відродження гуцульських мотивів у сучасному одязі через руки майстрині".

Відкрийте ваші серця для Галини Михайлюк: майстрині, яка вигадкує вишиванку, відроджуючи барвисті гуцульські мотиви в сучасному одязі. Що це, якщо не містичний процес перетворення канви в зображення душі?

Зустріч з Галиною - це переходження межі між сучасним світом та світлом гуцульських традицій, зберігаючи етнічні мотиви в сучасному одязі. Кожна її робота - це свято кольорів, форм та образів, яке вибухає на тканині, надаючи життя кожному шву.

Галина говорить, що у кожній вишиванці живе душа. Це не просто речі, це канва, на яку вона переносить невидиме, перетворюючи гори, річки, квіти в гуцульські мотиви. Вона зазначає, що головне - не техніка, а відношення до роботи. "Я вишиваю серцем, не руками", - пояснює вона.

Указуючи на набір ниток, Галина розповідає, що кожен колір - це емоція. Червоний для сміливості, зелений для надії, черний для мудрості. Вона вишиває ці емоції, створюючи одяг, який може розповісти історію.

Процес створення вишиванки для Галини - це медитативний процес. Вона говорить, що кожен шов - це подих, кожна деталь - це думка. І кожна вишиванка - це дорога, яку вона проходить, намагаючись знайти гармонію між традицією та сучасністю.

Вишиванка Галини Михайлюк - це не просто одяг, це одяг для душі. Вона говорить, що вишиванка може відкрити двері до душі, допомогти відчути зв'язок з природою, зі своїми коріннями. Вона вважає, що вишиванка - це спосіб виразити свою ідентичність, свою любов до свого народу.

Так, Галина Михайлюк продовжує відновлювати гуцульські мотиви в сучасному одязі, поділяючи свою пристрасть до вишивки з усім світом. Її робота - це свідчення того, що вишиванка може бути не просто красивим одягом, але й канвою для вираження душі.